ПРОВІТАМІ́Н, у, ч., біол. Речовина, з якої в організмі людини й тварини утворюються вітаміни. Під впливом ультрафіолетових променів провітамін Д переходить у вітамін Д, який скупчується у підшкірному жировому шарі (Шк. гігієна, 1954, 111); Завдяки жирам в організмі засвоюється каротин (провітамін А), який є в моркві, помідорах та інших овочах (Наука.., 4, 1961, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 137.