ПРОВІ́ТРЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до прові́трювати. Часом Микоші щастило заглянути до порожніх, але щодня прибраних і провітрюваних апартаментів парадної квартири Олександра Григоровича на першому поверсі гімназичного будинку (Полт., Повість.., 1960, 313); Вийшла [Ольга] з кімнати, пройшла через темний, довгий коридор, в якому панував гострий дух давно не провітрюваної квартири (Рибак, Час.., 1960, 407); // у знач. прикм. Зберігати автомобільні шини в автогосподарствах треба в сухому провітрюваному затемненому приміщенні (Підручник шофера.., 1960, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 137.