ПРОГРА́МКА, и, ж. Зменш. до програ́ма 5. Ми з Шуркою малювали програмки, а Боря каліграфічно без єдиної помилки, як друкував, переписував їх (Ів., Таємниця, 1959, 157); — Хто це грає Платона? — тихо запитав Перекат. Катя довго дивилася в програмку, відшукуючи прізвище (Собко, Нам спокій.., 1959, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 158.