ПРОГРЕ́СІЯ, ї, ж. У математиці — ряд чисел, які збільшуються або зменшуються так, що різниця або відношення між кожними двома сусідніми числами зберігає сталу величину; // Про збільшення або зменшення чого-небудь подібно до такого ряду. — Вона [земля], як усякий живий організм, привчається сама виробляти ту отруту, яку спершу їй доводиться давати як ліки. Це мені дає економію у відповідній прогресії з другого року вживання угноєння (Смолич, І, 1958, 70).
∆ Арифмети́чна прогре́сія — числовий ряд, кожний член якого, починаючи з другого, є сумою попереднього члена і якогось постійного для цього ряду числа; Геометри́чна прогре́сія — числовий ряд, кожний член якого, починаючи з другого, є добутком попереднього члена і якогось постійного для цього ряду числа; Спадна́ прогре́сія див. спадни́й.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 160.