ПРОДУ́МАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до проду́мати. Комуністичне виховання в процесі викладання історії вимагає від учителя чітко продуманої систематичної роботи (Укр. іст. ж., 1, 1960, 91); Степан Васильович заздалегідь продуманим ударом з усієї сили б’є філера в перенісся (Стельмах, І, 1962, 590); // проду́мано, безос. присудк. сл. Тут все продумано до точки. Не полетять слова на вітер (Шпорта, Запоріжці, 1952, 89).
2. у знач, прикм. Який є результатом усебічного, грунтовного обдумування чого-небудь. Інтернаціональне виховання студентства вимагає цілеспрямованої, планомірної роботи, продуманої й ефективної системи, максимального використання можливостей навчального процесу (Ком. Укр., 5, 1973, 50); // у знач. ім. проду́мане, ного, с. Те, що є результатом усебічного, грунтовного обдумування чого-небудь. Потреба в дискусіях безсумнівна: ..із суперечок в оцінці уже продуманого і такого, що заявило про себе в науці з важливими фактами і думками про них, народжується і міцніє істина (Мовозн., XIII, 1955, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 175.