ПРОДУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проду́ти. Сортопрокатні валки, відлиті з чавуну, продутого киснем, показали в експлуатації високу зносостійкість (Розв. науки в УРСР.., 1957, 431); Перемерзлі, продуті морозним вітром наскрізь, вони тремтіли (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 37); // у знач. прикм. — Ось гляди, сину, з яким червоним ідуть! — показала мені мати через продуту лисицю в маленькій шибці (Збан., Єдина, 1959, 15); // проду́то, безос. присудк. сл. Костеві доповіли, що під корпусом затонулого судна вже продуто відповідні колодязі для просування сталевих рушників (Ю. Янов., II, 1954, 93); Піч продуто.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 176.