ПРОЕ́КЦІЯ, ї, ж.
1. мат. Зображення просторової фігури на площині. Щоб побудувати графічні зображення, за допомогою яких передають на папері форму предметів, їх розміри та взаємне розміщення в просторі один відносно одного, користуються методом проекцій (Кресл., 1956, 56); * Образно. «Мойсей» Франка і ..«Адвокат Мартіан» Лесі Українки багато в чому є гострою проекцією давніх і прадавніх мотивів у сучасність (Рильський, Веч. розмови, 1964, 78).
2. спец. Збільшене зображення нерухомих об’єктів (рисунків, креслень, кінокадрів і т. ін.) на екрані за допомогою оптичних приладів. При проекції на екран.. кожна фаза руху на мить зупиняється у кадровому вікні кінопроектора (Знання.., 1, 1966, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 178.