ПРОЗРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.. ПРОЗРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. неперех. Ставати зрячим; протилежне сліпнути. Був Іван схожий на сліпого, що з кожним днем прозрівав і видючішими очима починав дивитися на світанок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 23); В березні — квітні, а в Карпатах — у травні вовчиця народжує 6-8, а іноді 12 і більше сліпих вовченят.. На 10-14 день вовченята прозрівають (Наука.., 2, 1959, 46); Туман пустила [Юнона], Що був [Турн] невидим нікому; І сам нікого тож не бачив, Но послі [потім], як прозрів, кулачив Рутулян (Котл., І, 1952, 264); // у сполуч. із сл. очі. Ставати видючими. [Меланка:] Дядечку мій любий, О, як би я жадала, щоб вони Прозріли знов, твої прекрасні очі (Коч., П’єси, 1951, 197); // перен. Починати розуміти, усвідомлювати те, що було незрозумілим, неусвідомленим раніше. А літа тихенько крались І сльози сушили. Сльози щирої любові; І я прозрівати Став потроху… Доглядаюсь, — Бодай не казати! Кругом мене, де не гляну, Не люди, а змії… (Шевч., І, 1963, 352); Головне в повісті [І. Франка «Борислав сміється»] те, що її герої-робітники починають шукати виходу, пробуджуватись, політично прозрівати (Іст. укр. літ., І, 1954, 540); [Мессія:] Вони сліпі, вони ще не прозріли, самого слова мало їм для віри, їм треба діла (Л. Укр., II, 1951, 114); По-справжньому відкрились Ганні очі на них [бандитів] під час наскоку на комуну. Наче прозріла раптово, наче вперше побачила їх такими, як є (Гончар, II, 1959, 263).
2. перех., перен. Помічати, відкривати що-небудь, раніше приховане. А на давнім пожарищі Іскра братства тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих, — І дождалась… Прозрів єси [Ян Гус] В попелі глибоко Огонь добрий смілим серцем, Смілим орлім оком! (Шевч., І, 1963, 261); — Пісня ніколи лихому не вчить, — говорить Мовчан.. — Через ту пісню я й світ правди прозрів (Вол., Сади.., 1950, 38); // Передбачати події, чиїсь вчинки і т. ін. Кепський був політик із пана Потоцького. Як поганий шахіст, він бачив тільки даний хід противника і не володів секретом прозрівати наступні (Хотк., Довбуш, 1965, 338); Та тільки прозріла Мати Енеєва смерть найсумнішу, якою загинуть Має Понтіфік; як тільки криваву побачила змову, — Зблідла (Зеров, Вибр., 1966, 329); Раптом Максимові пригадалися думки з Шевченкового щоденника про Фультона і Уатта. «Як умів мудрий поет так прозріти майбутнє..», — подумав Максим (Рибак, Час.., 1960, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 186.