ПРОЙДЕ́ШНІЙ, я, є, розм. Який минув, пройшов; минулий. «О мій загиблий, любий мій», Було подумає [вдова] І лічить Пройдешні дні (Воронько, Тепло.., 1959, 62); Хорошим був рік пройдешній. Радянський народ з повним правом пишається щедрими плодами своєї праці, успіхами в будівництві комунізму (Хлібороб Укр., 1, 1966, 3).
2. у знач. ім. пройде́шнє, нього, с. Те саме, що мину́ле (див. мину́лий 3). Як дань пройдешньому, як спомин, Як дня сьогоднішнього гомін,.. Тебе кохаю, Дніпроград (Нагн., Вибр., 1957, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 191.