ПРОКОМЕНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокоментува́ти. Великий інтерес викликають грунтовно прокоментовані листи П. А. Грабовського (Рад. літ-во, 3, 1961, 125); // прокоменто́вано, безос. присудк. сл. У дорозі, коли було переговорено все чисто, навіть прокоментовано репліку дружини.., тільки тоді Бачура спитав: — А як поживає тітка Харитина? (Чаб., Тече вода.., 1961, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 205.