ПРОКО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокоси́ти. То засвітиться він [прожектор], кинувши розкішний сніп світла вздовж прокошеної косарями прохідки, то трепетно замайорить і згасне (Ле, В снопі.., 1960, 44); Для полегшення вивезення зерна з поля при великій довжині гонів розвантаження проводять поблизу прокошеної розвантажувальної магістралі (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 207.