Що oзначає слово - "пролазити"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРОЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і ПРОЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОЛІ́ЗТИ, зу, зеш, док.

1. Плазом або майже притискаючись до поверхні всім тілом, залізати куди-небудь через вузький отвір, щілину, шпарку, просуватися вперед крізь щось, поміж чимсь і т. ін. (про плазунів і дрібних живих істот, що мають багато ніг). Вони [жучки] ворушили ніжками, чіплялись за пальці, вперто не хотіли пролазити у вузеньку шийку пляшки (Донч., VI, 1957, 57); Усей той яр так заріс кущами, що не тільки не пройде чоловік, але й собака не пролізе (Н.-Лев., III, 1956, 278); // Взагалі лазити, повзати по якій-небудь поверхні (звичайно про комах). По столу пролізла муха; * Образно. Залишившись на самоті, Дорош підходить до столу, бере привезений камінь і пильно вдивляється в нього. По обличчю йому болючим зигзагом пролазить усмішка (Мам., Тв., 1962, 414); // Навшпиньках або поповзом влазити всередину чого-небудь через вузький прохід, пролом, отвір, насилу пробиратися вперед попід чимсь, через щось і т. ін. (про людей). Плутаючись у високих бур’янах, пролазячи попід кущами,.. вони долізли врешті до води (Коцюб., І, 1955, 337); Вона пролазила попід вагонами, бігла до свого сьомого, міцно притискуючи до себе уже прив’ялий і все ще такий же великий сніп лугових квітів (Літ. газ., 16.XII 1960, 4); Одчинив [Марко] невеличке віконце, таке, що тільки хіба гадюкою пролізти чоловікові (Стор., І, 1957, 390); Пролізши через купу іржавих поламаних машин, які попадали крізь стелю з другого поверху, хлопці побачили залізну ляду (Ю. Янов., II, 1954, 42); Поки інші козаки ламали двері, Бреус проліз через отвір у даху і одразу ж загруз по коліна у воросі збіжжя (Добр., Очак. розмир, 1965, 146); // Проходити за розмірами через який-небудь отвір. Левантина спробувала просунути їх [обценьки] крізь двері, але вони не пролазили (Гр., II, 1963, 290); Ухопив пес цілого пирога. Дивлюся, і цілий пиріг не застряв у горлі, пролазить. Цюцько навіть не поперхнувся (Ковінька, Кутя.., 1960, 37); — Там гармати такі, що й чоловік у стволяку пролізе! (Гончар, II, 1959, 44); Підіймає [Максим] руку до крихітної.. щілини, крізь яку не пролізе й дитячий кулак (Стельмах, І, 1962, 437); // розм. Через силу пробиратися куди-небудь між людьми, що тісно стоять, сидять. Фотографи пролазили крізь натовп аж до комісара, перешкоджаючи кінооператорові працювати (Ю. Янов., II, 1958, 109); Увійшла [Ївга у суд]. Писарів чимало; а народу ж то, народу,так і не пролізеш (Кв.-Осн., II, 1956, 274); — Ходімте [на матч] зарані, бо запізнимось трохи, — не проліземо на місце (Вишня, І, 1956, 403); Він проліз у юрбі до ослонів, пройшовся між них, розглядаючись, і, врешті, сів на одному (Головко, І, 1957, 169); // розм. Просуватися, проходити по багнистій, грузькій поверхні. На воді ряска, немов руда кора.. Човен ледве-ледве пролазить. Скрізь брудно (Коцюб., II, 1955, 265).

І вуж (ми́ша) не пролі́зе: а) про надто густу рослинність. Жита такі, що й вуж не пролізе (Вовчок, І, 1955, 147); б) про місцевість, яка пильно охороняється, контролюється ким-небудь. — Там і миша не пролізе.. Кораблі Британського королівського флоту мають щодо цього твердий наказ. Стрілка [Арабатська] — під нашою опікою (Гончар, II, 1959, 391); Прола́зити (пролі́зти) в шпа́рку — хитрощами досягати якої-небудь мети. Справжній митець увіходить у мистецтво не потихеньку, не пролазить у шпарку, прикриваючись вигаданим прізвиськом, а йде сміливо, відверто, через головний вхід (Загреб., День.., 1964, 71); Пролі́зти крізь ву́шко го́лки див. ву́шко; Щоб і ми́ша не пролі́зла — уживається як наказ пильно охороняти яку-небудь місцевість. [Свічка:] Мушу попередити: по цій дорозі не тільки танк, а й жодна миша щоб не пролізла (Корн., II, 1955, 49).

2. розм. Показуватися назовні через дірки, щілини і т. ін.; вилазити. Ноги [чоловіка] у жовтих чоботях з пальцями, мов рукавиці,.. а скрізь тії пальці пролазили когті [кігті], мов у кота заморського (Кв.-Осн., II, 1956, 232); Циркуляри уже йому йдуть на такому тонкому папері, що й махорка крізь нього пролазить (Гончар, II, 1959, 221).

3. розм. Злодійкувато, потай забиратися куди-небудь. Гризельда звеліла покликати коменданта й розказала йому, що в садок кудоюсь пролізли козаки і певно кмітять за всім (Н.-Лев., VII, 1966, 198); — Та ми так проліземо, що Кучма й незчується. А кавуняччя в нього яке! (Гр., І, 1963, 361); — Тепер лягаймо спати, — порадив він. — І замикайте двері, щоб ще хто не проліз, — додав Федя (Трубл., І, 1955, 89); // перен. Просочуватися, проникати куди-небудь (про мороз, вітер і т. ін.); ставати відчутним (про запах). Вітер лютує, вітер царює, пролазить у кожну щілину (Григ., Вибр., 1959, 326); Третьої ночі, коли мороз розбивав стіни й пролазив у хату, Терешко зовсім одубів (Епік, Тв., 1958, 389); — Я гризу собі пальці, затуляю рота, носа, а він, той запах [їжі], пролізає всюди, наповняє всю кімнату (Хотк., І, 1966, 175); // перен. Зловживаючи чиїм-небудь довір’ям, потрапляти кудись з метою вивідати щось, зайнятися підривною діяльністю і т. ін. Він своєю вдачею ніби ввесь був обмазаний «єлеєм», бо пролазив скрізь і всюди, сказати б в найменшу щілину (Н.-Лев., IV, 1956, 127); Німецько-гетьманські агенти нишпорили в навколишніх селах,.. пролазили в полк, баламутили бійців (Скл., Легенд. начдив, 1957, 45); [Филимон:] Проворний [Гаврюшка] вражий син! Скрізь пролізе, підслухає (К.-Карий, І, 1960, 91); Син глитая Максима Бобровника, Іван Бобровник, проліз до колгоспу, але тремтів (Кучер, Дорога.., 1958, 10); // перен. Пристосовуючись і хитруючи, добиватися вигідного соціального становища, незаконно просуватися по службі і т. ін. — Нехай тебе бог боронить від них [менших панків]! Пролізай до старших! (Кв.-Осн., II, 1956, 282); — Ти думаєш, я тебе не пам’ятаю?.. Пам’ятаю, як же. В Ніжині… Забув? Коли ж ти встиг в інспектори пролізти? Чи це не ти? (Довж., І, 1958, 201); За Шевка взявся громадський суд. Судили його в школі, згадували провини в минулому і дивувались, як він знову проліз на посаду (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 119).

◊ Прола́зити (пролі́зти) в дові́р’я — те саме, що Вла́зити (влі́зти, вкрада́тися, вкра́стися, втира́тися, вте́ртися і т. ін.) в дові́р’я (див. дові́р’я). Жлукто зробив непевний рух рукою, показуючи цим, як його треба пролазити в людське довір’я, щоб дещо дізнатися від них (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 115); Прола́зити (пролі́зти) в ду́шу кому — те саме, що Вла́зити (влі́зти) в ду́шу (див. вла́зити). Аж ось коли він починає розуміти, чому його запросив Римар на іменини в минулому році. Він задобрював його, пролазив йому в душу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 131).

4. перен., розм. Випадково або час від часу з’являтися, мимоволі виникати і т. ін. Балачки про Голодний Степ пролазили в щоденні турботи, в думки (Ле, Міжгір’я, 1953, 85); У Юрка Васюти між п’ятірок пролізла одна четвірка (Донч., Ю. Васюта, 1950, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 211.