ПРОЛА́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що проло́млюватися. Лід ще проламується; З-за близького лісу зводився місяць; він лише видряпався над світом, і вигляд у нього був невдоволений, змучений, ніби випало проламуватись крізь густі хащі (Гуц., Скупана.., 1965, 51); * Образно. [Валент:] Я син оратора таки недарма! Та досі скрізь цвілим і сірим муром ставала на дорозі обережність. Я не проламувався через мур, шануючи твоє завдання, батьку (Л. Укр., III, 1952, 291).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 213.