ПРОЛЕБЕДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех. і без додатка, діал. Звернутися до кого-небудь з ласкавими, ніжними словами. Гарячими пучками доторкнулась [мати] до його холодної, тремтячої руки і щось тихо пролебеділа (Кол., Терен.., 1959, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 213.