ПРОЛИ́В, у, ч., рідко. Дія за знач. проли́ти, пролива́ти.
Проли́в кро́ві — те саме, що кровопроли́ття. Знав [Василь], яка буде відповідь: не минути йому суперечки, не минути проливу крові… (Круш., Буденний хліб.., 1960, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 215.