ПРОМЕ́ШКАТИ, аю, аєш, док. Прожити якийсь час де-небудь; пробути. Машину їхню розбило, шоферову дворічну дитину тяжко поранило осколком на руках у матері, Кость Григорович з півгодини промешкав коло неї та коло інших поранених, які оточили його нашвидку відкритий серед поля медпункт (Гончар, IV, 1960, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 227.