ПРОМУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Мучитися якийсь час. Три годи, як три дні, промучивсь я в проклятій неволі, на турецькій каторзі, на тих безбожних галерах (П. Куліш, Вибр., 1969, 56); Хоч славнозвісний професор передбачав смерть у найближчі години, Аркадій промучився майже п’ять днів (Вільде, Сестри.., 1958, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 239.