ПРОМІ́Р, у, ч.
1. Дія за знач. промі́ряти, промі́рювати, проміря́ти. Усі дослідження Соймонова — визначення географічних координат, проміри глибин тощо — вражають своєю точністю і досконалістю виконання (Видатні вітч. географи.., 1954, 37); У п’ятимісячному віці ремонтний молодняк [індиків] оглядають ще раз. В цей час проводять проміри ширини й глибини грудей, довжини кіля тощо (Хлібороб Укр., 9, 1964, 21); Біля дверей.. довгі жердини стоять для проміру води і всяке інше службове приладдя (Донч., VI, 1957, 286).
2. спец. Сукупність даних, що визначають розміри кого-, чого-небудь. Аналіз промірів.. дозволяє характеризувати овець.. як відносно великих (Соц. твар., 7, 1956, 46); Промірів у свиней звичайно беруть 4: довжину тулуба, обхват за лопатками, висоту в холці і глибину грудей (Свинар., 1956, 22).
3. діал. Діаметр. Грубезне, цілих десять дециметрів в промірі гирло її [машини] помпи розтяглось над долиною (Фр., II, 1950, 365).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 233.