ПРОНИКНИ́Й, а́, е́. Здатний пропускати крізь себе що-небудь. Класична механіка виходить з того, що простір безмежний, нерухомий, проникний, безперервний (Наука.., 8, 1956, 36); Усадка цементів завдавала будівельникам багато неприємностей, бо, якщо в штукатурці появлялися дрібні тріщини, бетони ставали проникними для води (Таємн. вапна, 1957, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 243.