ПРОПУСКНИ́Й, а́, е́. Пов’язаний з перевіркою і пропуском кого-, чого-небудь. Федь іде до пропускного пункту облави, діставши з кишені й тримаючи напоготові документи (Ю. Янов., І, 1954, 167); Коло пропускної будки на завод «Арсенал» Герасим зустрівся віч-на-віч ще з молодою людиною в поношеному мундирі прапорщика, лице якої було дуже знайомим (Іщук, Вербівчани, 1961, 146); // Який дає право на вхід, в’їзд кого-, чого-небудь кудись, на прохід, проїзд через щось. Пропускний лист; Пропускний документ; // Який служить для проходження, проникнення чого-небудь. Натягло того добра [кураю] в пропускні труби, позабивало їх, і вода бурхнула через дамби (Гончар, Тронка, 1963, 274).
Пропускна́ спромо́жність — можливість одночасно або за певний проміжок часу перевезти, обслужити, вмістити якусь кількість кого-, чого-небудь. Швидкий розвиток міста вимагав збільшення пропускної спроможності транспорту (Наука.., 7, 1967, 48); Багато їдалень було переведено на самообслуговування, завдяки чому їх пропускна спроможність значно збільшилась (Ком. Укр., 11, 1964, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 263.