Що oзначає слово - "проречений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРОРЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проректи́. — Безсмертніш, як ми, завважаєш себе? Покинь сю заблуду, шалений! Час грізний відплати спіткає й тебе, Писанням святим проречений (Граб., І, 1959, 305); // проре́чено, безос. присудк, сл. Було ж їй [Іспанії] зір опечено, щоб правді не дивилась; було їй злобно речено, щоб кров’ю затопилась. Чи речено, проречено, а тільки: що за милость! (Тич., І, 1957, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 264.