ПРОРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРИСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Рисувати контурне зображення чого-небудь. Гуцульські майстри ніколи не прорисовують олівцем посуд (Гуцульська кераміка, 1956, 56); — Треба створити, — казав Довженко, — зображальну сферу картини.. Ми з оператором запрошуємо вас прорисувати її (Мист., 6, 1958, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 268.