ПРОРИСО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОРИСУВА́ТИСЯ, у́ється, док. Чітко, виразно позначатися на малюнку (про лінії, контури); // перен. Ставати видимим, доступним зорові. В останньому вірші-триптиху [М. Бажана] виписано гарячкову, напружену працю. Ще нема нічого завершеного, ще не прорисовуються контури головних споруд — лиш «пруг ляга на пруг, і кут ляга на кут» (Вітч., 10, 1964, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 268.