ПРОРО́БКА, и, ж. Те саме, що проро́блення. Абдулла мав їхати на якесь будівництво.. для короткотермінової практики з монтажу і для проробки своєї дипломної роботи, ув’язуючи її з виробництвом (Ле, Міжгір’я, 1953, 450); — Знову на проробку? — спалахнув він (Донч., V, 1957, 556).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 271.