ПРОРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док., перех. Створювати сприятливі умови для проростання зерна, бульб і т. ін. Навесні бульби картоплі, призначені для дослідів, пророщують на вікні в ящиках або парниках (Юним мічур.., 1955, 94); Учений.. проростив насіння індійського лотоса після 400 років зберігання в природних умовах (Знання.., 9, 1967, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 274.