Що oзначає слово - "прорізуватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРОРІ́ЗУВАТИСЯ, ується і рідко ПРОРІЗА́ТИСЯ, ається, недок., ПРОРІ́ЗАТИСЯ, і́жеться, док.

1. З’являтися, проростаючи над поверхнею щелеп, лоба (про зуби, роги). Перші молочні зуби прорізуються у дітей на 6-му або на початку 7-го місяця (Шк. гігієна, 1954, 94); Цілу ніч кволився, квиснув Лаврик, — ще один зубик прорізувався (Вирган, В розп. літа, 1959, 254); — Дозвольте вас привітати!.. З тим, що у вас прорізалися справжні зуби, а досі були молочні (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 171); Після її слів батюшка подивився на Марійку, начеб у неї з-під хустки щонайменше прорізалися диявольські роги (Стельмах, II, 1962, 233); // Утворюватися, з’являтися на шкірі (про зморшки). Десь опівночі до палати входить лікарка.. Обличчя її сіре довкола рота прорізались глибокі борозенки, на шиї тривожно пульсує жилка… (Кочура, Родина.., 1962, 12); // З’являтися, проростаючи над поверхнею землі (про паростки рослин). Сорок і чотири рази перевернув ту землю плуг сорок і чотири рази пройшов по ній сівач. А з землі щоразу прорізаються не зелені, а червоні стебельця (Мушк., Серце.., 1962, 306); // перен. Проявлятися (про талант, здібності і т. ін.). У дев’ятому, здається, класі в Максима почали прорізуватися й певні громадські, організаторські та навіть ораторські нахили (Коз., Блискавка, 1962, 79); — Ого!весело вигукнув Шугалія. — Так у вас талант, Назаре Миновичу, народна творчість прорізається (Кучер, Прощай.., 1957, 242).

2. перен. Ставати видимим, показуватися (про небесні світила). Враз темніє, і, до цвяшків подібні, Прорізуються зорі мовчазні В осіннім небі (Перв., І, 1958, 504); Увечері, коли над тополями тонко прорізався молодик, він пішов слідком за Олесею до її хати, що стояла край зеленого вигону, де розкошували червонолапі гуси (Стельмах, II, 1962, 114); // Виділятися на фоні чого-небудь (про контури предметів). Вийшовши на горбату середину, він побачив трохи нижче, ближче до другого берега, димок і шатро, що прорізувалося сірим брезентом крізь віття дерев (Коцюба, Нові береги, 1959, 236); Попереду, немов вдалині, прорізалось зелено-каламутне вікното відкрили передню кришку торпедного апарата (Логв., Давні рани, 1961, 45); // Виділятися серед інших звуків. Крізь шум чоловічих голосів прорізався слабкий і неясний жіночий: — А я так скажу, люди добрі, що нема в тебе, Лисице, ні стида, ні сорому… (Речм., Весн. грози, 1961, 89); Крізь нічплесо чорної безодні, — що пахне сіркою і смалятиною, прорізався повільний дзвін (Кач., II, 1958, 358).

3. перен. Проходити, пролягати, перетинаючи що-небудь (про дорогу, вулицю і т. ін.). Село Моринціце по суті величезний суцільний сад, серед якого вулиці прорізуються, мов просіки в густому лісі (Вол., Самоцвіти, 1952, 122); // перен. Проходити, проникати крізь що-небудь (про світлові промені). В хліві досить темно, тільки де-не-де крізь малі просвіти прорізується сонячне проміння знадвору (Л. Укр., II, 1951, 194); За довгий час путі тільки один раз крізь щільне запинало хмар прорізався світляний меч променя (Вол., Самоцвіти, 1952, 226).

4. тільки недок. Пас. до прорі́зувати. Під лісовими насадженнями грунт прорізується незліченною кількістю коріння (Хлібороб Укр., 11, 1967, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 270.