ПРОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. Служити (у 1-7 знач.) якийсь час. В 1895 році мене перенесено на південний берег Криму, де я прослужив до 1897 р. (Коцюб., III, 1956, 281); — Я ж із козаків. Батько ціле життя в Васюринському курені прослужив (Добр., Очак. розмир, 1965, 65); Чоботи прослужили два сезони.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 288.