ПРОСТЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до просте́жити. Професорові Отаві нікуди було податися, кожен його порух був простежений (Загреб., Диво, 1968, 188); В монографії простежений.. органічний зв’язок образної системи українських творів Квітки з українською народною творчістю (Рад. літ-во, 6, 1963, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 294.