ПРОСТОРО́ВИЙ, а, е. Стос. до простору (у 1, 2 знач.). З вимогами широкого просторового і часового охоплення дійсності в кіномистецтві О. Довженко виступав у своїх статтях, на лекціях та різних диспутах (Вітч., 9, 1969, 163); У стереометрії вивчають геометричні тіла і просторові фігури, не всі точки яких лежать в одній площині (Геом., II, 1954, 3); У жовтні 1959 року радянська автоматична міжпланетна станція вперше облетіла Місяць по складній просторовій траєкторії, передавши на Землю фотографії його зворотного боку (Наука.., 9, 1965, 21).
∆ Просторо́ва ізоля́ція, с. г. — додержання відстані, на якій можна вирощувати певні сільськогосподарські культури на насіння. В природних умовах спостерігалися випадки перехресного запилення перців. Тому при вирощуванні на насіння потрібна просторова ізоляція гірких і солодких сортів перцю (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 184); Просторо́ві мисте́цтва — умовна назва образотворчого мистецтва й архітектури.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 301.