ПРОСУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. просу́шувати і стан за знач. просу́шуватися. На торфових болотах добувають торф. Після просушування він стає добрим паливом (Фіз. геогр.., 6, 1956, 54); Довгий процес обробітку [тютюну] завершується відокремленням середньої жилки в кожному листку, новим вимочуванням і просушуванням (Знання.., 8, 1973, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 308.