ПРОТА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прота́нути. Весна, весна! Приходить!.. Маруся літала по проталих стежечках, весело поплюскуючи гарними своїми чобітками (Хотк., II, 1966, 23); Захар звернув увагу, що в Березняках весна… себе показала: вже руділи латки проталої землі, подекуди з’явилися й калюжки води (Ле, Право.., 1957, 302).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 310.