ПРОТАРА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОТАРА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. Таранячи, пробивати що-небудь. Проти австрійського літака вилетів російський і протаранив його (Гжицький, У світ.., 1960, 57); Есмінець мчав з тією швидкістю, з якою він.. мчить на підводний човен, який на хвилину визирнув з-під води, щоб протаранити й попопити його (Трубл., Шхуна.., 1940, 85); * Образно. Ураган гув, вив, свистів.. Не прохоплювався виск сирен із суден, навіть постріл з гармати неспроможний був протаранити громохкий голос урагану (Смолич, V, 1959, 675).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 310.