Що oзначає слово - "протертий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПРОТЕ́РТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до проте́рти. Внесли лампу, велику, з чисто протертим склом (Гончар, II, 1959, 395); Фруктові солодкі страви готують також у вигляді пінників, тобто страв, приготовлених з протертих фруктів, перетворених у піноподібну масу (Укр. страви, 1957, 278); Не довго блукала Тодозя по діброві.. Вона верталась додому узькою, ледве протертою стежкою (Н.-Лев., VII, 1966, 121); Йшли поруч двома свіжо протертими колійками доріжки (Тудор, Вибр.., 1949, 288); // проте́рто, безос. присудк. сл. Закінчується зміна. Протерто станини, акуратно складено в шафу інструмент (Роб. газ., 13.VI 1966, 3).

Ходи́ти (іти́) проте́ртою сте́жкою див. сте́жка.

2. у знач. прикм. Який протерся від тривалого носіння, користування. Надійшов маленький панцьо [панок] в протертій мисливській бурці (Ков., Тв., 1958, 45); Вода вже хлюпала в протертих Марининих туфлях (Дмит., Наречена, 1959, 155); Дужими руками підіймає [Дмитро] над головою дряпака, несе його до воза, де ще з учорашнього дня лежить старенький протертий шестеричок (Стельмах, II, 1962, 273); // розм. З плішинами, витертий. Поруч із ним стояла його покірна, з протертими боками шкапина (Стельмах, II, 1962, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 313.