ПРОТИЗАКО́ННИЙ, а, е. Який не відповідає закону, суперечить йому. Податковий уряд мстився на ній [громаді] при всякій нагоді і старався кождого громадянина знищити протизаконними податками (Март., Тв., 1954, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 317.