ПРОТИКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПРОТКНУ́ТИСЯ, не́ться, док.
1. рідко. Те саме, що витика́тися1 1. Довкола болота стояли густі чагарники,.. де-не-де протикався погорблений, оброслий мохом колючий глід (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 252); * Образно. Вони обережно минули напівтемні сіни, прямуючи на вузьку шабельку електричного світла, що проткнулася у двері навпроти (Гуц., Скупана.., 1965, 48).
2. Пас. до протика́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 318.