ПРОТИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Тинятися якийсь час. Роман.. в школу не пішов. До обіду він протинявся десь по бур’янах (Вас., І, 1959, 64); В Західній Україні протинявся [Тадик] до початку війни (Тют., Вир, 1964, 418).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 319.