ПРОТОЧИ́ТИ1 див. прото́чувати.
ПРОТОЧИ́ТИ2, точу́, то́чиш, док. Точити (див. точи́ти1) якийсь час.
ПРОТОЧИ́ТИ3, точу́, то́чиш, док. Точити (див. точи́ти3) якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 325.