ПРОТРУСИ́ТИСЯ, ушу́ся, у́сишся, док.
1. розм. Проїхати, трусячись, на коні, на возі, у поїзді і т. ін. яку-небудь відстань. — Протрусишся у візку аж до Бахчисарая, хворобу твою як рукою зніме, — мовив із сміхом Алмаз Іванов (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 268).
2. Труситися якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 327.