ПРОТУ́ПАТИ, аю, аєш, док.
1. Док. до ту́пати 2. Під вікном протупали швидко ноги чиїсь по мерзлій землі (Головко, II, 1957, 116).
2. Тупати якийсь час. Корнецвіт підтоптався, ледве не півстоліття протупавши біля операційних столів (Вол., Місячне срібло, 1961, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 327.