ПРОХІДНИ́К, а́, ч., гірн. Робітник, який здійснює проходку (у 1 знач.). В Горлівці Іван Реут.. гірничий технікум закінчив, став прохідником (Рудь, Гомін.., 1959, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 337.