ПРОЧЕРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Чергувати якийсь час. Вдома Артьомов пробув цілий тиждень, увесь час прочергував у лікарні біля хворого сина (Чорн., Потік.., 1956, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 345.