ПРОЧЕ́САНИЙ, а, е. Діспр. пас. мин. ч. до прочеса́ти. За два кроки від Надійки підводився з сідла Тиміш, без кепки, з цілою копицею прочесаного вітром, вицвілого на сонці, майже білого волосся (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 345.