ПРОШПАКЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прошпаклюва́ти. Прошпакльовані столярні вироби; // прошпакльо́вано, безос. присудк. сл. Сонце припікало. На палубі шхуни розтоплювалась смола, що нею було прошпакльовано настил (Трубл., Шхуна.., 1940, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 352.