ПРУЖНА́СТИЙ, ПРУЖНЯ́СТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що пружи́нистий. Пружнастий ремінь щільно стиснув стан (Бажан, Вибр., 1940, 172); Микола бачив, як вода рожевила пружнясте дівоче тіло (Десняк, Опов., 1951, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 361.