ПРУ́ТЯНИ́Й, пру́тяна́, пру́тяне́. Вигот. з пруття. Бориславські толоки.. покрилися закопами, що робилися зовсім примітивно, руками, з боків замість цямрини обгороджувалися прутяними кошами (Фр., VIII, 1952, 393); Два партизани внесли на прутяних носилках раненого (Тют., Вир, 1964, 441).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 364.