Що oзначає слово - "психічний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПСИХІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до пси́хіка. Об’єктом дослідження визначного фізіолога [І. П. Павлова] та його школи була психічна діяльність (Наука.., 1, 1958, 37); Мислення виникло і розвивається в процесі суспільно-трудової діяльності людей. Справді, психічні процеси властиві і тваринам, але мислення властиве тільки людині (Логіка, 1953, 6); Наші розумові засоби підлягають.. психічним законам.. асоціації образів і ідей (Фр., XVI, 1955, 252); // Пов’язаний з внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттями тощо; душевний. Людина є член суспільства, і тому її психічні властивості формуються під вирішальним впливом суспільних умов життя (Психол., 1956, 3); Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний згук, один образ рідний ладен буваєш заплатити роками життя?.. (Коцюб., І, 1955, 177); Ніколи до цієї хвилини Бранко не припускав, що психічні переживання можуть відтворятись [відтворюватись] з такою тотожністю (Вільде, Сестри.., 1958, 396); // Пов’язаний із порушенням психіки. Біохіміки нещодавно з’ясували, що психічні розлади, як і всякі інші захворювання, супроводяться порушенням обміну речовин. (Наука.., 6, 1962, 36); Обидві тітки.. примічали в неї деякі прикмети психічного неладу (Н.-Лев., IV, 1956, 252); Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном.. Це була справжня психічна травма (Довж., І, 1958, 23).

Психі́чна ата́ка — атака, що розрахована на пригнічення психіки і волі противника і вносить паніку в його ряди. Ні на мить не спиняючи своєї психічної атаки, вони йшли на повний зріст вишикуваними лавами, чітко карбуючи крок (Ле, Право.., 1957, 187); Тут [на Рейні] ще тривала своєрідна війна. Ще були атаки й контратаки, місцеві прориви, флангові удари,.. психічні атаки (Загреб., Європа. Захід, 1961, 98); Психі́чний склад; Психі́чна організа́ція: а) особливості психіки певної людини. Особливо з матір’ю, од якої я дістав її психічну організацію, чутку і вражливу, ми були у великій приязні (Коцюб., III, 1956, 233); б) особливості психіки людей певної нації, які склалися в ході історичного розвитку. Своєрідність умов матеріального життя народу, особливості його суспільно-історичного буття накладають певний відбиток на характер, психічний склад людей даної національної спільності (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 134); Психі́чні хворо́би — розлади психіки людини, що виявляються у втраті здатності правильно відображати навколишній світ і реагувати на нього.

2. у знач. ім. психі́чне, ного, с. Те саме, що пси́хіка. Суть ідеалізму в тому, що першовихідним пунктом береться психічне; з нього виводиться природа і потім уже з природи звичайна людська свідомість (Ленін, 18, 1971, 220); І. П. Павлову вдалося подолати укорінений дуалістами розрив між психічним і фізіологічним, відрив мислення від нервових процесів (Наука.., 2, 1960, 51).

3. у знач. ім. психі́чний, ного, ч.; психі́чна, ної, ж., розм. Людина з хворою психікою.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 373.