ПУД2, у, ч., діал. Страх.
Дава́ти (да́ти) пу́ду; Наганя́ти (нагна́ти) пу́ду — лякати, страшити кого-небудь. Вломився [Марусяк] у ліс, перебрів Красноїльський потік та.. такими лісами, що аж пуду давало (Хотк., II, 1966, 105); Такого на їх пуду нагнав (Сл. Гр.); Набра́тися (зазна́ти) пу́ду — перелякатися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 384.