ПУ́ДРА, и, ж. Дрібний і м’який, перев. пахучий, порошок, що наноситься на шкіру як гігієнічний та косметичний засіб (раніше наносився також на волосся, перуки). Присів [Карпо Петрович] біля жінки, мало не задихнувшись од солодкого запаху пудри з її лиця (Коцюб., II, 1955, 371); На лице поклала [Любов Про-хорівна] зайвий шар пухкої пудри, щоб блідість свою на неї звернути (Ле, Міжгір’я, 1953, 114); Злякано вбігає [Ліза] в широких шовках,.. пишне волосся її поблискує брильянтовою пудрою (Стельмах, І, 1962, 298).
∆ Цукро́ва (са́харна) пу́дра, кул. — дрібно потовчений цукор. Для виготовлення вітамінів у вигляді драже.. потрібно багато цукрової пудри (Веч. Київ, 19.VII 1957, 4); Кожна гілочка на деревах була біла, наче.. обсипано кожну цукровою пудрою (Ю. Янов., II, 1954, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 385.