Що oзначає слово - "пузань"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПУЗА́НЬ, я, ПУЗА́Н, а, ч., розм. Чоловік з великим животом; товстий чоловік. — Виходить до мене пузань у шлафроці з люлькою в зубах (Н.-Лев., І, 1956, 126); З клубів пари зненацька виник, з довжелезним куховарським ножем у руках, якийсь міднопикий пузань (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 270); * Образно. Мала, каже [Гуща], плата, багато роботи, не хочемо, каже, своїми мозолями пузанів збагачати [збагачувати] (Коцюб., II, 1955, 10); // Вгодована дитина. [Дудар:] Прокидаюсь, що таке? Гудок.. Виходжу надвір, а то Малоштанів хлопчисько, отакий пузань, на дудку свистить (Мик., І, 1957, 49); Семерко дітей.. заводили на всі голоси, навіть малий пузан-хлопчик верещав бог зна од чого (Дн. Чайка, Тв., 1960, 70).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 385.