ПУ́ЛЬМАН, а, ч. Те саме, що Пу́льманівський ваго́н; Пу́льманівська платфо́рма (див. пу́льманівський). Коли потяг рушив, я зауважив, що в порожнім товарнім пульмані, крім нас чотирьох.., нікого не було (Досв., Вибр., 1959, 104); Хто хоче, нехай розпитає, Як міст у повітря злітає І четверо пульманів з ним (Перв., II, 1958, 395).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 387.